Чули кумо новину!
Я, цією новиною,
Мертвих навіть підійму.
Там, у нашому ліску
Ставлять табір на піску.

Може то бомжі зібрались,
А чи біженці якісь.
Ви до них не привітались?
А в міліцію звертались?

Може то американці,
Чи хранцузи, чи іспанці.
Може навіть терористи!
Терористи? Ні, туристи!

Що то справді за дива
Може партія нова.
Де вони всі засідають,
Що народу обіцяють?

Достеменно я не знаю,
Що за люди то такі,
Але бачила насправді,
Дії їхні не прості.

З картой бігали по лісі
Та гляди і заблукали.
Добре дід рубав там дрова –
Хоч дорогу розпитали.

Деревини обв'язали
Мабуть, щоб бува не впали.
То у них так назива –
Переправа навісна.

Причепили до гіляки
Шмат канату на додачу.
Та гойдаються на ньому
Наче мавпи в зоопарку.

Що ви, кажете кума!
Може цих, як терористів…
Чи, як кажете – туристів?
Нам серйозно не сприма.

Е ні, кумо! Бо я чула
Їх розмови ненароком.
В них звучать такі словечка
Не поймеш ніяким боком.

От послухайте!
Казали: траверз, маятник, КП.
Що воно таке? Не знаю
І не відаю про те.

Гляньмо, куме, ми на них?
Не зламаймо ж собі очі.
Розпитаймо, чи вони будуть
Лазить тут до ночі.

Добрий день Вам, люди щирі!
Добрий день, бабусі милі!
Нас цікавість розрива.
Що у Вас тут за дива?

Звемось, бабко, ми туристи!
Може ви якісь артисти?

Ні, бабусю, ми спортсмени,
Школярі і бізнесмени,
Вчителі, робітники,
Всі з природою на „ти”.

Ми любим землю рідну,
ЇЇ річки, ліси
І дбаєм щоб не втратила
Вона тої краси.

Вчимося ми у злагоді
З природою прожить.
Вчимося кожне дерево
І кожен кущ любить.

Ви чули, кумо!
Справа в них, доволі непроста.
І хай у справі гарній цій
Їм Бог допомога!