Наприкінці червня 2009 року члени турклубу «Бакшала» вирішили провести водно-пішохідний похід по Південному Бугу.

Катамаран нам люб’язно надав Врадіївський підприємець Гоцуляк Леонід (в минулому член Миколаївського яхт клубу). З роками любов до водної стихії у нього не згасла. Він власноруч змайстрував це чудове судно,щоб щороку приїжджати на Бугські пороги.

Комбінована команда з гуртківців та їх керівників вирушила на маршрут:

·         Мигія – Дубова балка – р. Велика корабельна.

   Склад групи:

Хоч вода у Мигії дуже впала, це не завадило двом екіпажам (дитячому та дорослому) провести цілий день в тренувальних запливах, змагаючись між собою за краще проходження «Інтегралу».

Води було настільки мало, що в деяких місцях доводилось здійснювати проводку.

Але наступний день нас приємно порадував – вночі почала прибувати вода і нам все ж вдалось перед подальшим сплавом спробувати на смак адреналін.

Команда поділилась на дві групи (водну та пішохідну) і вирушила на маршрут.

В кілометрі нижче за течією від «Червоних воріт» пішохідну частину групи катамараном переправили на правий берег Бугу.

Попереду нас чикала Дубова балка, приваблюючи до себе джерельною водою та прохолодою свого лісу. Заплановане орієнтування в Дубовій балці відбулося після обіду,але раптова злива не дала можливості всім закінчити дистанцію (карти перетворилися на великі кольорові плями, одежа на мокрі ганчірки). Ближче до вечора дощ став і нам вдалося підготуватися до наступного дня.

Ранок.

Екіпаж вчителів готує катамаран, а молодша група вирушає на пішохідну частину сьогоднішнього маршруту. Якби знала вона, що її чекає після зміни екіпажу на катамарані!

Середина шляху між Дубовою балкою та Великою корабельною, сяє сонечко, екіпажі помінялися місцями. Тиха вода – доводиться працювати веслами. І ось по переду з повороту з'являється «Іванівський міст», а з ним і неприємна новина. Над мостом збираються грозові хмари, посилюється зустрічний вітер, здіймаються хвилі, працювати веслами стає тяжко. Здається, що катамаран стоїть на місці.

Починається гроза. Блискавки наче стріли встромлюються в водне тіло Південного Бугу. Розпочалася злива. Щоб не залишатися на воді, чалимось на правому березі неподалік джерела. Швидко розкладаємо палатку та чекаємо кінця грози. На щастя, чекати довелось не довго.

Мокрі та змерзлі заходимо в р. Велика корабельна (під саму скелю). Тут нас вже зустрічає пішохідна частина групи - мокра і весела.

Адже на дворі червень і зливи не здаються такими страшними.

Завтра на нас чекає скеля та шлях до дому.

Фото з нашого походу можна подивитися в нашому фотоальбомі.http://bakshala.at.ua/photo/1